Лабораторна робота №2

Тема: Проектна організація навчального процесу з використанням інформаційних технологій.

Мета: Вивчити принципи, цілі, етапи роботи над проектом, вимоги до освітніх телекомунікаційних проектів.

Обладнання:

1. Електронний курс лекції 2. 2. Комп’ютер з ОС Windows та пакетом програм Microsoft Office, підключений до локальної мережі ВДПУ та мережі Інтернет.

Відповіді на контрольні запитання

1. Для успішної професійної діяльності майбутньому викладачеві необхідно вміти досліджувати, розробляти навчальні посібники і програми, проектувати навчально>виховний процес, моделювати і втілювати в життя соціально значимі проекти, знаходити нестандартні підходи у вирішенні професійних завдань. Відповідно, постає завдання навчити майбутнього викладача прийомам педагогічного проектування, оскільки сьогодні від цього залежать і компетентність, і продуктивність професійної діяльності. Для його вирішення необхідно навчання майбутніх викладачів будувати із застосуванням проектних технологій. Проектна технологія є однією з інноваційних технологій навчання і виховання, яка поєднує теоретичні знання та їх практичне застосування для розв’язання конкретних життєвих чи професійних проблем. Вона має широкі педагогічні можливості, може використовуватися у різних галузях знань, при вивченні майже всіх предметів, підвищує навчальну мотивацію, розвиває пізнавальний інтерес, творчі здібності, сприяє більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу, плануванню своєї навчальної діяльності, формуванню умінь і навичок практичного застосування одержаних знань, розвиває проектні уміння і навички, які є необхідними якостями особистості у сучасних умовах. Опанування вчителями навичками й знаннями з проектної діяльності на необхідному професійному рівні, вибір інноваційних технологій з врахуванням пред’явлених сучасних критеріїв, їх впровадження в практику дозволить успішно готувати висококваліфікованих фахівців, конкурентних на ринку праці, здатних самостійно обирати стратегію професійної діяльності, реагувати на виклики суспільства та освітньої галузі та легко адаптуватися до умов, які постійно змінюються.

Навчальний проект - це організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета.

Проектна діяльність - осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

·         планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

·         використовувати багато джерел інформації;

·         самостійно збирати і накопичувати матеріал;

·         аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

·         приймати рішення;

·         установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

·         створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);

·         підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

·         представляти створене перед аудиторією;

·         оцінювати себе та інших.

Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.
Ці 3 терміни не є тотожніми

3. Чим відрізняється проектна діяльність від навчально-дослідницької діяльності?

Проектна діяльність також пов'язана з навчально-дослідницькою діяльністю школярів, але за низкою ознак вона відрізняється тим, що:

-           по-перше, на відміну від останньої, проектна технологія має на меті всебічне тематичне дослідження проблеми і розробку конкретного кінцевого результату;

-           по-друге, головним результатом навчально-дослідницької роботи є дослідження істини, тоді як робота над проектом передбачає, перш за все, отримання практичного результату;

-           по-третє, проект є результатом передусім колективних зусиль виконавців, тому що на завершальному етапі діяльності передбачає рефлексію спільної роботи, аналіз її повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого внеску кожного учасника.

Таким чином, якщо навчально-дослідницька діяльність є індивідуальною за своєю суттю і спрямована на отримання нових знань, то метою проектування є вихід за рамки окремого дослідження, розвиток почуття відповідальності, самодисципліни, здатностей до активної громадської участі й самоорганізації, вміння планувати свою роботу і час, бажання робити свою справу якісно, і вміння представити результати своєї роботи

4.       Схарактеризуйте етапи виконання проекту.

1. Початковим етапом роботи над проектом є так званий передпроект. На цьому етапі здійснюється вибудова міжособистісних стосунків, виявляються лідери, планується експеримент, а головне, формулюється тема проекту.

2. Етап планування роботи. Основна мета етапу планування – одержання загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи. Планування роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи; обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу; формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес проектування. Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в дискусію з планування проектної діяльності.

3. Аналітичний етап. Дослідницька робота студентів, учнів і самостійне одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдання; пошук і збирання інформації через власні знання і досвід студентів, учнів; обмін інформацією з іншими особами (студентами, учнями, вчителями, викладачами, батьками, запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури, залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет. Необхідно зазначити, що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення студентами, учнями дослідження, вивчення і аналіз інформації. Педагог при цьому стежить за процесом дослідження, його відповідністю меті і завданням проекту, надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих учасників. В його завдання також входять коригування діяльності груп і окремих учасників, допомога в узагальненні проміжних результатів для підведення підсумків наприкінці етапу.

4. Етап узагальнення. Систематизація, структурування одержаної інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій, відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.). Завдання педагога на цьому етапі – надати студентам, учням максимальну самостійність і допомогти виявити творчу активність у виборі форм представлення результатів проекту; стимулювати такі форми роботи, що дають можливість розкритися кожному учню.

5.Презентація результату. осмислення одержаних даних і способів досягнення результату, обмін одержаної інформації, а також накопичення досвіду в класі або групі; обговорення і спільна презентація учасниками результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних конкурсах проектів, а також спільні публікації. Особливість етапу полягає в тому, що саме здійснення презентації в тій формі, яку вибрали учасники, по суті є навчальним і орієнтоване на здобуття навичок представлення підсумків своєї діяльності.

5.       Схарактеризуйте телекомунікаційний проект.

Телекомунікаційний навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності спрямовані на досягнення спільного результату.

Телекомунікаційні проекти надають можливість не тільки передавати учням суму тих чи інших знань, але й вчити набувати цих знань самостійно за допомогою величезних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet, вміти користуватися набутими знаннями для розв’язання нових пізнавальних і практичних задач, допомагати знайомитися з іншими культурами, виховувати відчуття приналежності до єдиної світової спільноти.

Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер, оскільки розв’язання проблеми, що закладена в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованих знань.

Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел (книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення.

Освітнє співтовариство нині має такі потужні засоби спілкування й одержання інформації, як телеконференції, вебінари, списки розсилки, пошукові системи, каталоги ресурсів. Усе це дає можливість широкого залучення студентів, педагогів до пошукової роботи в проектах.

Застосування ІКТ має світоглядний аспект. Адже інформація, зібранапередана та опрацьована за допомогою автоматизованих систем, становить важливий внесок у розвиток сучасної інформаційної картини світу, а отже, і світогляду студентів, причому використання ІКТ забезпечує підвищення:

− ефективності всіх видів навчальної діяльності;

− якості підготовки спеціалістів з новим типом мислення, відповідно до вимог інформаційного сусп

7. Які вимоги висуваються до освітніх телекомунікаційних проектів?

До освітніх телекомунікаційних проектів висувається низка вимог:

− формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми, яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;

− практична, теоретична, пізнавальна значимість запланованих результатів;

−  самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;

−    структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами окремих етапів);

−    використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.

Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках викладач визначає тематику з урахуванням навчальної ситуації з конкретного предмета, в інших, особливо в проектах для позаурочної діяльності, тематика пропонується самими студентами і відповідає цілком їхнім власним інтересам, не тільки пізнавальним, а й творчим, прикладним.

8.       Які типи проектів використовуються в навчальному процесі?

- за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований), ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий;

-  за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї галузі знань), міжпредметний проект;

- за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;

- за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу, групи, міста, країни, різних країн світу);

-за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;

- за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості, довгострокові.

9) Які функції викладача в проектній діяльності?

Відповідь на це питання може дати перелік ролей, які треба буде «прожити» педагогу в ході реалізації проекту:

• ентузіаст, що надихає і мотивує студентів на досягнення мети;

• спеціаліст, який володіє знаннями і вміннями в кількох галузях;

• консультант, що організовує доступ до інформаційних ресурсів та до інших спеціалістів;

• керівник (особливо з питань планування часу);

• «людина, яка ставить питання» (за Дж. Піттом), тобто організатор обговорень різноманітних способів подолань всіляких труднощів та проблем;

• координатор групового процесу творчості;

• експерт, що аналізує результати виконаного проекту.

Під час виконання проекту викладач виконує ряд різноманітних функцій:

• викладач діагностує, визначає рівень володіння мовленнєвими навичками, вивчає і реально оцінює особливості діяльності та спілкування особистостей, ступінь і спрямованість навчально-виховного впливу (діагностична функція);

• педагог відшукує і організовує дослідницьку творчу діяльність студентів, впливає на плідну організацію їхнього навчання, формує справді демократичну і гуманну систему стосунків, взаємної відповідальності і взаємодопомоги (організаторська функція);

• він програмує і прогнозує «індивідуальну траєкторію» розвитку кожної особистості на віддалений період (прогностична функція);

• викладач сприяє залученню громадськості до виховання студентів, до спільної з ними праці, до ділових контактів, зосереджує інформацію про виховний вплив різних сил, установ, організацій, налагоджує повсякденні контакти між ними і студентами (організаційно-комунікативна функція).

10.  У чому полягають переваги проектної організації навчального процеса з вивчення вашої дисципліни за проектною технологією з використанням ІКТ?

Проектна організація навчальної діяльності має низку переваг і приносить позитивні результати: творчі презентації замінюють традиційну форму контролю «питання-відповідь». Крім того, проектна організація навчального процесу з використанням інформаційних технологій полягає в тому, що така діяльність сприяє формуванню таких умінь:

− планувати свою роботу, прораховуючи можливі варіанти;

− використовувати значну кількість джерел інформації;

− самостійно відбирати і накопичувати матеріал;

− аналізувати, аргументувати думку;

− встановлювати контакти;

− створювати «кінцевий продукт»;

− представляти створене перед аудиторією.

11.  Яким чином відбираються студенти в малі групи для роботи в проекті?

Студенти відбираються в малі групи для роботи в проекті таким чином, щоб у кожній з груп були такі студенти, які могли б виконувати 1 з ролей: спікера (лідера), секретаря, посередника, доповідача.

Існує багато способів формування груп :

-          заздалегідь скласти списки груп;

-          попросити учасників порахуватись на перший – другий і т.д.

-          сформувати групи в залежності від рівня навчальних досягнень студентів;

-          сформувати групи за бажанням учасників;

-    визначити капітанів, які самостійно набирають собі групи.

12.  У чому полягає практична спрямованість використання методу проектів у вивченні вашої дисципліни?

Метод проектів на уроках математики

•         Дозволяє встановлювати інтеграційні зв'язки математики з іншими освітніми областями (фізика, хімія, біологія, інформатика, мистецтво), що забезпечує цілісність, істинність знань.

•         Надає можливість багатофункціональної підготовки учнів в нових соціально-економічних умовах.

•         Забезпечує активізацію процесу навчання на основі мотивації діяльності, поетапної організації праці, аналізу ходу практичних робіт, їх діагностики і методу виправлення недоліків, експертної оцінки виконаної роботи.

•         Забезпечує формування соціально значущих якостей особи.

Сприяє реалізації диференційованого і індивідуального підходу в навчанні.

13.  Який алгоритм виконання проекту, навести зміст кожного етапу?

I. Підготовчий

(На підготовчому етапі здійснюється постановка мети, завдань і планування проекту. Спочатку планують проект у межах певної теми, пропонуючи студентам (учням) свої ідеї в прихованому вигляді проблеми. Студенти (учні) обговорюють ці проблеми, висувають свої гіпотези (пропозиції). Формуються групи і розподіляються завдання в групах. Розподіл завдань між членами групи здійснюється таким чином: одному студенту (учню), наприклад, доручається збирання фактичного матеріалу з теми, а іншому, – провести анкетування в класі й обробити дані; студентам (учням) з невисоким рівнем підготовки скласти план, намалювати або зробити фотографії та додати коротку інформацію відповідною мовою).

1. Цілепокладання.

2. Планування. На цьому етапі здійснюється визначення теми, виявлення проблеми, вибір груп.

3. Аналіз проблеми, висування гіпотез та їх обґрунтування. Уточнення інформації. Обговорення. Виявлення проблеми.

4. Висування гіпотези. Формування завдань. Мотивація учнів. Пояснення цілей. Допомога та спостереження.

II. Організаційний.

Студенти (учні) працюють з інформацією: збирають матеріал з додаткових джерел, досліджують, вибирають необхідний; тобто здійснюють пошукову діяльність і творчо оформляють свою проектну роботу. Поряд з роботою з формування мовних та мовленнєвих умінь студентів (учнів) у межах обговорюваної проблематики необхідно навчити їх стратегії і тактиці групового спілкування, тобто комунікативним умінням, навичкам, котрі навчили їх висловлюватися логічно, зв’язано, продуктивно.

1. Вибір методів перевірки прийнятих гіпотез.

2. Виконання, обговорення методів перевірки висунутих гіпотез, джерел інформації.

Пошук інформації, що підтверджує або спростовує гіпотезу. Виконання проекту. Обговорення і вибір оптимального варіанту. Визначення джерел інформації.

Робота з інформацією. Проведення дослідження. Оформлення проекту. Вчитель спостерігає, консультує, радить, спрямовує процес роботи.

III. Заключний.

1.      Захист проекту, презентація результатів проектування. 

TransStarEuropa:

Художній переклад і міжкультурний менеджмент

Творимо Європу разом: TransStarEuropa – це літературно-перекладацький проект, спрямований на зближення європейських мов і поглиблення контакту між культурами.

Яка мета проекту?

Проект має на меті об’єднати літератури і культури різних країн Європи: Чехії, Польщі, Словенії, Хорватії, України, Німеччини, Австрії та Швейцарії. У фокусі проекту знаходяться країни Центрально-Східної і Південно-Східної Європи.

TransStar Europa:

·       сприяє знайомству з культурами шести європейських країн

·       готує молодих перекладачів, спонукаючи їх до обміну і взаємодії через державні кордони

·       створює надійну міжнародну мережу для майбутніх посередників між культурами

·       пропонує університетам інноваційні навчальні модулі з художнього перекладу «малими» мовами і на «малі» мови

·       запрошує широку публіку краще відчути та зрозуміти «малі» мови і культури.

Які заходи пропонує TransStar?

Під загальною темою «Різні культури – спільна історія: на шляху до нової Європи» у рамках проекту відбудеться низка семінарів, дискусій, культурних і мистецьких заходів. Перекладачі-початківці, міжкультурні посередники, заклади освіти й культури, а також широка публіка отримають нагоду ознайомитися з новими доробками на літературних теренах країн-учасниць проекту.

Перекладацькі майстерні

Для майбутніх перекладачів та міжкультурних посередників професійні перекладачі проводитимуть перекладацькі майстерні.  У їхніх рамках перекладатимуться твори сучасних європейських авторів шістьма мовами проекту. Учасники майстерень та перекладацьких семінарів працюватимуть як в окремих групах за своєю мовною комбінацією, так і в тандемах та багатомовних форумах. Постійне зіткнення з різними культурними контекстами вигідно збагатить досвід учасників проекту, а робота над перекладами відкриє нові простори європейських культур і нові шляхи їхнього трансферу. По завершенні майстерень перекладені тексти будуть опубліковані й представлені широкому загалу.

Майстерні пройдуть у містах Тюбінґен, Фрайбурґ (Німеччина), Краків, Лодзь (Польща), Усті-над-Лабем (Чехія), Київ, Загреб (Хорватія) і Любляна (Словенія).

Спілкування на он-лайн порталі

Для висвітлення перебігу проекту створено он-лайн портал, що є платформою для інтерактивного діалогу й обміну досвідом. На цьому порталі міжкультурні посередники матимуть змогу продовжити спілкування один з одним у режимі он-лайн.

Культурні заходи

Завдяки літературним читанням, дискусіям, перформансам та іншим публічним заходам TransStar відкриває широкому загалу ще невідомих чи маловідомих авторів Німеччини, Австрії, Швейцарії, Польщі, Чехії, Хорватії, Словенії та України і знайомить з новітніми тенденціями розвитку літературних ландшафтів цих країн.

Загальні зустрічі

Під час загальних зустрічей мережі учасників і партнерів проекту проводитимуться освітні семінари з європейського міжкультурного менеджменту. Майбутні міжкультурні посередники матимуть нагоду познайомитися і встановити контакт з митцями, установами, агенціями, спонсорами і меценатами. Загальні зустрічі відбудуться у Празі (Чехія) і Кракові (Польща).

Хто є партнерами проекту?

Загальну координацію проекту TransStar здійснює Інститут славістики університету Ебергарда Карлса  м. Тюбінґен , Німеччина (http://www.slavistik.uni-tuebingen.de/). Іншими партнерами проекту є Карлів університет у Празі, Чехія (http://www.cuni.cz/), Лодзинський університет, Польща (http://www.germanistyka.uni.lodz.pl/), Загребський університет , Хорватія (http://www.unizg.hr/), Люблянський університет, Словенія (http://www.uni-lj.si/o_univerzi_v_ljubljani.aspx), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра теорії і практики перекладу з німецької мови Інституту філології, http://www.philolog.univ.kiev.ua/php/kafkaf.php?id=18&sid=1), а також мистецький центр Літературбюро Фрайбурґ (LiteraturbüroFreiburg, http://www.literaturbuero-freiburg.de/cms/) (Німеччина), німецький культурний центр Goethe-Institutу Києві (http://www.goethe.de/ins/ua/kie/deindex.htm), культурно-освітній центр Коллеґіум Богемікум (CollegiumBohemicum) м. Усті-над-Лабем, Чехія (http://www.collegiumbohemicum.cz/) та культурний центр Вілла Деціус (VillaDecius) м. Краків, Польща (http://villa.org.pl/villa/).