Лабораторна робота № 4

Лабораторна робота № 4

Тема: Створення і використання електронного навчально-методичного комплексу в навчальному процесі.

 Творче завдання

1.                     Які засоби використовуються у створенні електронних посібників?

Сьогодні існує багато засобів для створення електронних підручників, які можна розділити на групи, наприклад, використовуючи комплексний критерій, що включає такі показники, як призначення і функції, вимоги до технічного забезпечення, особливості застосування. Відповідно до зазначеного критерію можлива наступна класифікація електронних підручників:

-традиційні алгоритмічні мови;

- інструментальні засоби загального призначення;

- мультимедійні засоби;

- гіпертекстові засоби.

2.                     Які проблеми мають місце в застосуванні ЕНМК в навчальному процесі?

В застосуванні ЕНМК у навчальному процесі є певні проблеми:

1.  Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа-програмами.

2.  Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.

3.                     Які умови ефективного використання ЕНМК?

Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Інтранет-мережі та об’єднує в єдиний інформаційних простір всі служби.

4.       Схарактеризуйте складові ЕНМК:

−    лекція;

Найбільш поширеною формою проведення занять у ВНЗ є лекція.

Розглянемо проведення лекцій у ВНЗ. Лекція є процесом передавання значного об’єму систематизованої інформації в усній формі досить великій аудиторії (групі студентів).

У сучасній освіті лекції посідають суттєве місце в навчальному процесі вищої школи, тому від педагога вимагається наблизити навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обміну знаннями, досвідом, щоб не стверджувалася думка, що лекція привчає до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок. У більшості предметів, що читаються у ВНЗ, лекції теоретичного змісту охоплюють 70-80% усього курсу, в практичних дисциплінах – до 40% матеріалу.

Використання інтерактивних методів під час лекції є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що спрямована на розвиток у майбутніх фахівців самостійного мислення, формування творчих умінь нестандартного розв’язку певних професійних проблем з метою вдосконалення навичок професійного спілкування.

У процесі підготовки майбутніх фахівців використовуються такі види лекцій: лекції-бесіди, Проблемна лекція, лекція-дискусія, Лекція-аналіз, лекція-прес-конференція, лекція із заздалегідь продуманими помилками.
−    семінари;

Семінари, які спочатку були формою обговорення наукових проблем ученими певної галузі знань.Основна мета семінарських занять у вищій школі – це активізація студентів до самостійного набуття знань, умінь і навичок, оволодіння методами аналізу явищ і проблем, формування навичок самоосвіти студентів, сприяння поглибленому засвоєнню майбутніми фахівцями найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення матеріалу. Отже, основою семінарських занять є інтерактивна діалогічна взаємодія, а не репродуктивне відтворення лекційного матеріалу.

Використання засобів інтерактивних технологій на семінарах дає змогу проводити їх у формі дискусії, групового дослідження, взаємонавчання. Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Однак проблеми теоретичного і практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно і всебічно. Це колективний пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв’язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв’язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують. Отже, семінар є творчим поєднанням бесіди і дискусії на більш високому методичному, науковому і теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість студентів. Типи семінарів: семінар-дискусія, семінар-дослідження.
−    поточне тестування;

Найважливішою функцією поточного тестування є функція зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок дозволяє викладачеві отримувати інформацію про хід процесу засвоєння знань в кожного учня. Він становить одну з найважливіших умов успішного перебігу процесу засвоєння. Зворотний зв'язок повинен нести відомості  не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату, а й дозволяти здійснювати контроль над ходом процесу, ознайомитися з діями студента.

 Поточне тестування необхідне діагностування ходу дидактичного процесу, виявлення динаміки останнього, зіставлення реально досягнутих на окремих етапах результатів з запланованими. Крім власне прогностичної функції поточний контроль обліку знань, умінь стимулює навчальну працю учнів, сприяє своєчасному визначенню прогалин під час засвоєння матеріалу, підвищенню загальної продуктивності навчального праці.
−    підсумкове тестування;

Підсумкове тестування здійснюється під час заключного повторення. На цьому етапі дидактичного процесу систематизується і узагальнюється навчальний матеріал. Від вищої ефективністю можна буде застосувати відповідним чином складені тести навчання. Головна вимога до підсумкових тестових завданнь - вони мають відповідати рівню національного стандарту освіти. Дедалі більше поширюються технології підсумкового тестування за застосуванням комп'ютерів, і спеціалізованихпрограмм.
−    робота з електронним посібником;

Працюючи з електронною книжкою, ви не витрачаєте часу на пошук потрібної сторінки. Вбудована система пошуку одразу розкриває книжку там, де треба, миттєво «перегортає» сотні сторінок до наступного місця, що вас цікавить.

Електронне видання можна читати не так, як звичайну книжку, сторінку за сторінкою. Ви маєте можливість спочатку коротко ознайомитися з основним текстом, а потім більш детально вивчати те, що вас зацікавило. Для цього на сторінках є виділені кольором слова, за якими можна потрапити на інші сторінки, де йдеться про те, що пов’язане із цим словом. Отже, електронна книжка розкривається перед кожним її читачем так, щоб задовольнити саме його інтереси та потреби.

Ви можете копіювати окремі фрагменти з різних електронних видань і поєднувати їх в одному файлі. І це не завдасть їм шкоди, а вам дозволить легко і швидко зібрати докупи потрібну інформацію з певної теми.

На відміну від друкованих, електронні видання не обмежені фізичними можливостями книжок і звичайно містять багатий та високоякісний ілюстративний матеріал. Це і різнобарвні рисунки, і «живі» ілюстрації — матеріали відео-, аудіо- і кінозйомок, які відтворюють об’єкт у всій повноті його кольорів, звуку та динаміки. Сучасні електронні підручники та енциклопедії створюються на основі мультимедіа. 
−    робота з методичними матеріалами;

Серед основних форм методичної роботи називають такі:

– комплексне методичне забезпечення дисциплін (підготовка програм, навчальних посібників, практикумів, методичних посібників, що передбачають найбільш ефективне використання сучасних форм і методів навчання);

– розробка комплексних кваліфікаційних робіт і завдань за профільними дисциплінами;

– підготовка методичних матеріалів до самостійної роботи студентів;

– розробка і видання методичних рекомендацій з виконання курсових, дипломних і випускних робіт;

– підбір місць практики для студентів відповідно профілю майбутньої роботи;

– співробітництво з іншими навчальними закладами;

– вивчення, узагальнення і впровадження в навчальний процес прогресивних форм навчання;

– участь викладачів у методичних конференціях.
−    лабораторні роботи;

Лабораторні роботи призначені для вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання.

Позитивний аспект цих занять полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, забезпечують набуття суб'єктами учіння навичок і вмінь користування лабораторним обладнанням, формують у них первинні навички та вміння дослідницьких дій. Лабораторні роботи проходять у формі фронтальних занять або індивідуально.

−    тренажери, імітатори.

5.                     У чому переваги системного використання ЕНМК?

Переваги ЕНМК:

−    збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;

−    вибір змісту, послідовності і методики навчання;

−    представлення навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;

−    допомога під час розв’язування задач;

−    подання звітів і контрольних робіт;

−    комп’ютерна модернізація об’єктів і процесів, що вивчаються;

−    обробка результатів експерименту;

−    підтримка розробки навчальної документації;

−    контроль знань.

6.                     Провести порівняльний аналіз НМК та ЕНМК з будь-якої дисципліни, визначити переваги та недоліки.

НМК більше доступні для студентів і викладачів.

Недоліками НМК є незручність у користуванні (студентам і викладачам необхідно приносити багато підручників і т.д.), НМК не завжди може бути присутнім у студентів чи викладачів.

           Перевагами використання ЕНМК є :

- різноманітність форм подання інформації;

-  диференціація  навчання,  яка  полягає  в  поділі  завдань  за  рівнями

складності, врахування індивідуальних особливостей студентів;

- інтенсифікація самостійної роботи, яка полягає в посиленні діяльності

самонавчання, самоконтролю, самооцінки студента;

-  підвищення  мотивації,  зацікавленості  і  пізнавальної  активності  за

рахунок різноманітних форм роботи, можливості включення ігрового моменту і

використання різноманітних форм представлення інформації;

- своєчасна та об’єктивна оцінка результатів діяльності студентів

           Недоліки ЕНМК:

−                                   порівняно значна вартість ЕОМ;

−                                   необхідність програмного забезпечення для роботи з певним ЕНМК;

−                                   оволодіння особливостями інтерфейса кожного окремого ЕНМК;

−                                   необхідність набуття студентами спеціальних навичок маніпуляції мультимедійними ресурсами.

7.       Яким чином використовується ІКТ в навчальному процесі ВНЗ?
Розгляньмо шляхи, за якими відбувається навчання у ВНЗ з використанням ІКТ: перший - за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконують роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.

Інший шлях - дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.

Проте за обох підходів необхідні навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через комп’ютерну мережу.

8.       Схарактеризуйте мультимедіа-підхід до забезпечення самостійної роботи студентів.

Мультимедіа підхід - коли за допомогою різноманітних засобів створюються освітні ресурси: друковані, аудіо- , відео-матеріали, і що особливо важливо для електронних університетів – навчальні матеріали, що доставляються з комп'ютерних мереж. Це насамперед: інтерактивні бази даних, електронні журнали, комп'ютерні навчальні програми (електронні підручники).Використання інформаційних технологій передбачає застосуваннярізноманітних комп’ютерних програм та курсів навчального призначення. Такіпрограми спираються на використання наочності, яка за допомогоюкомп’ютера є значно ефективнішою. Багато комп’ютерних курсів використо-

вують нові можливості презентації навчального матеріалу на диску.Специфічними особливостями, на думку М. А. Бовтенко, є особливаінтерактивність, використання комплексу засобів представлення інформації:

тексту, графіки, звуку, відео; індивідуалізація навчання; адаптивність; моде-лювання завдань та контроль виконання. [5,с.34]Комп’ютерні програми особливо підходять для організації самостійноїроботи студента з закріплення навчального матеріалу вивченого на заняттях тапідготовки до аудиторних занять. При розробці завдань для самостійного ви-конання студентами з використанням комп’ютерних навчальних програм вик-ладачем робиться акцент на індивідуальну роботу студентів з добрепідготовленим структурним матеріалом. Для самостійної роботи використо-вуються програмні продукти, які можна віднести до поточного типу, які доз-воляють представляти вивчає мий розділ як завершений об’єкт.Висновки

Застосування сучасних інформаційних технологій у процесі організаціїсамостійної роботи має ряд переваг:

• навчальні продукти виконані на сучасному рівні;

• можливість вибору студентом індивідуального режиму роботи;

• використання переносу акцентів на електронні носії;

• варіативність завдань з урахуванням потенційних можливостей

та здібностей студентів;

• підвищення професійної мотивації студентів;

• можливість об’єктивного електронного контролю за станом

засвоєння студентом необхідного навчального матеріалу.

Таким чином, використання інформаційних технологій в організаціїсамостійної роботи студентів дозволяє не тільки інтенсифікувати їх роботу, а йзакладає основи їх подальшої постійної самоосвіти, отже, педагогічнеінформаційно-освітнє середовище, яке створюється за допомогою інтеграціїсукупності програмно-апаратних та традиційних форм навчання, й визначаєсамостійну роботу студента як більш незалежну та творчу.

9.       Яким чином використовується модульний підхід у створенні ЕНМК, його переваги.

Термін «модульненавчання» семантичнопов'язанийзпоняттям «модуль», однієюзнайпоширенішихдефініційякогоє «функціональнийвузол, ціліснийблокінформації». Отже, науковіпідходидомодульноїорганізаціїзмістуосвіти, хочпервинноіґрунтуютьсянаідеїблочноговикладаннянавчальногоматеріалу, всежістотнорізнятьсяміжсобою.

Відповідна методична та технологічна систематизація вище розглянутих матеріалів забезпечує створення ЕНМК:

−    структура модулів має бути чіткою і відповідати логіці розвитку змісту і принципам дидактики;

−    кожний модуль має бути сформованим як завершений обсяг інформації;

−    структура модуля має відповідати змісту;

−    назви модулів і тем мають бути чіткими, стислими і відповідати програмі;

−    обсяг змісту модуля має відповідати значущості та складності матеріалу;

−    основними видами контролю та звітності студентів за кожним модулем можуть бути тести, контрольні роботи;

−    тривалість роботи студента над кожним модулем не повинна перевищувати встановлених норм;

−    послідовність і конкретні терміни роботи над змістом навчального матеріалу, контроль за якістю знань визначається студентом спільно з педагогом.

10.  Дайте характеристику електронного навчального посібника, його структура та складові.

ЕНМК – цеелектронневидання, щовключаєсукупністьнавчально-методичнихматеріалів, якісприяютьефективномузасвоєннюстудентаминавчальногоматеріалу, щовходитьдонавчальноїпрограмидисципліни (абоблокудисциплін) підготовкистудентівзіспеціальності.

ЕНМКвключаєтакікомпоненти:

−       навчальнапрограмадисципліни – програмазасвоєннянавчальногоматеріалу, щовраховуєспецифікупідготовкистудентівзпевногонапрямуабоспеціальності, якавідповідаєдержавномустандарту;

−       методичні рекомендації з вивчення дисципліни для студентів, що становлять комплекс рекомендацій, пояснень, котрі дозволяють студенту оптимальним чином організувати процес вивчення дисципліни. До методичних рекомендацій входять методичні вказівки з вивчення курсу, з виконання контрольних, курсових, випускних робіт, дипломних робіт та проектів;

−       навчальні та навчально-методичні матеріали до занять: лекційних, семінарських, практичних, що представлені у вигляді конспектів лекцій, електронними посібниками, електронними лекціями, збірниками вправ і задач, збірниками планів семінарських занять, лабораторних робіт;

−       навчально-довідникові матеріали: словники, довідники, державні законодавчі акти, нормативно-методичні, нормативно-технічні документи, стандарти, інструкції, керівництво до використання програм;

−       навчально-наочні матеріали включають електронні альбоми ілюстрацій, атласи, комплекси плакатів, відеофільми, слайди електронних презентацій, Веб-документи, колекції звукових фільмів;

−       словник термінів, глосарій – спеціальні терміни дисципліни, зміст яких потребує пояснення;

−       форми поточного, проміжного і підсумкового контролю – це тематика рефератів, доповідей, контрольні запитання до кожної теми навчальної програми, до всього курсу; збірники контрольних або тестових завдань, комп’ютерні тестові системи;

−       матеріали професійного спрямування – перелік установ, на базі яких здійснюється практика студентів, графік проходження практики, зразок щоденника практиканта, перелік матеріалів до установчої і звітної конференцій, методичні рекомендації до оформлення документів та ін.;

−       навчально-бібліографічні матеріали: навчально-бібліографічний довідник; списки нормативних, законодавчих актів, перелік нормативних і нормативно-методичних документів, комп’ютерних програмних засобів.

11.  Схарактеризуйте автоматизований лабораторний практикум, його програмне забезпечення.

 Автоматизований лабораторний практикум (АЛП) становить комплекс програмних і методичних засобів, що забезпечують проведення лабораторних робіт на моделях, які можна формувати за допомогою моделюючих програм.

Програмне забезпечення АЛП включає такі підсистеми: управляючу; вхідного тестування; моделювання; формування підсумкового звіту.

Підсистема тестування передбачає контроль за рівнем знань, які розглядаються в лабораторній роботі.

Підсистема моделювання здійснює програмну імітацію досліджуваного об’єкту.

Підсистема формування звіту створює шаблон звіту з відповідної лабораторної роботи. До звіту заносяться результати виконання роботи, висновки та пояснення до її виконання.

Система тестування призначена для проведення вступного, проміжкового та підсумкового тестування, дає можливість здійснювати моніторинг знань студентів, вибирати власну траєкторію навчання.

Розроблене інформаційно-навчальне середовище використовується для навчання студентів очної та дистанційної форм навчання. Впровадження в навчальний процес розроблених матеріалів дозволить підвищити ефективність самостійної роботи, якість підготовки студентів.

Упровадження ЕНМК забезпечить якість формування вмінь самостійного придбання знань, здійснення інформаційно-навчальної, дослідницької діяльності, вміння здійснювати обробку інформації, розвиток інтелектуального потенціалу студентів.