Лабораторна робота 3

Лабораторна робота № 3

Тема: Модернізація процесу навчання на основі використання єдиного інформаційного освітнього середовища.

Мета: вивчити цілі інформаційної освіти, переваги організації єдиного освітнього навчання простору з метою модернізації процесу навчання.

Обладнання:

1. Електронний курс лекції 3. 2. Комп’ютер з ОС Windows та пакетом програм Microsoft Office, підключений до локальної мережі ВДПУ та мережі Інтернет.

Творчі завдання

Завдання 1. Складіть план підготовки та проведення: вебінару;

Вебінари вже давно стали важливим маркетинговим інструментом і відмінним способом заробітку в інтернеті. Але при цьому, онлайн-семінари для багатьох – це щось нове, що вимагає вивчення і специфічного підходу. Адже перш ніж перенести навчання в онлайн формат, ми повинні розуміти всі аспекти, пов'язані з його проведенням.

Організаційна частина

Зрозуміло, на першому етапі все починається з ідеї, вибору теми, підготовки контенту, а також вирішення технічних питань. Так, наприклад, необхідно орендувати майданчик вебінарів, куди і запрошувати майбутніх слухачів.
очатком онлайн-семінару необхідно підготувати і налаштувати все обладнання, яке може знадобитися. За годину до майбутнього заходу його потрібно перевірити, провести пробний запуск, щоб переконатися, що з технічного боку все працює відмінно. Важливо скласти чіткий план вебінару, розуміти в якій його частині подавати той чи інший блок інформації. Також, необхідно правильно розраховувати час – якщо заняття виходить дуже довгим, то його слід розбити на кілька днів.

План проведення вебінару

Коли всі зібралися і ви переконалися, що аудиторія вас бачить і чує, можете приступати до проведення вебінару. Зрозуміло, для початку варто привітати слухачів і представитися. Зазвичай цей блок займає не більше двох-трьох хвилин, після чого ви можете детальніше розповісти про себе.
Історія тьютера
Далі, щоб підігріти інтерес слухачів, викладач може розповісти цікаві факти з свого життя. Звичайно, не варто озвучувати повну біографію, а тільки ті дані, які підтверджують вашу компетенцію заявленої теми вебінару. Потрібно постаратися зробити історію більш емоційною, розбавляючи факти інформацією, яка не залишить нікого байдужим. А головне, допоможе слухачам долучитися до сказаного і поставити себе на ваше місце. Це дуже важливо з психологічної точки зору, адже несвідомо люди починають відчувати прихильність до тьютору.
Програма вебінару
Коротко уявіть програму, щоб нагадати її тим, хто встиг призабути і просто налаштувати аудиторію на робочий лад. Ви перераховуєте ті пункти, які писали на сторінці вебінару, пояснюючи, що конкретно буде розглядатися по кожному з них. Можна акцентувати увагу на окремих частинах вебінару, які позитивно вплинуть на мотивацію слухачів.

Мотивувати аудиторію
Але найголовніше, що буде підтримувати в людях інтерес до кінця вебінару – це нові можливості. Покажіть слухачам, чого вони зможуть досягти, які питання з легкістю вирішити і головне – барвисто опишіть перспективи, які відкриваються в результаті. Найкраще підкріпити факти інфографікою та відеоматеріалами. Весь подальший час аудиторія буде уважно ловити кожне ваше слово.
Основна частина
Після цього можна приступати до основної частини вебінару. Бажано відразу почати з головних, найбільш цікавих питань, це дозволить зміцнити упевненість слухачів у тому, що вони прийшли саме туди, куди потрібно. Намагайтесь дотримуватися чіткої послідовності у поданні інформації, щоб надалі уникнути плутанини. По ходу онлайн-семінару потрібно подавати максимум корисної теоретичної і практичної інформації. Не варто забувати про опитування, діалог зі слухачами, обговорення різних завдань – все це допоможе зробити вебінар більш інтерактивним.
Висновки та питання
В самому кінці потрібно підвести підсумок всьому сказаному і зробити відповідні висновки. Також, варто виділити час на запитання слухачів, які накопичилися по ходу вебінару. Важливо не розгубитися і відповідати впевнено. Якщо ви не можете дати точної відповіді, то все одно не мовчіть, відповідайте, але з застереженням, що інформація не перевірена. Таким чином, ви підтримуєте репутацію професіонала і не уникаєте відповіді.

Начало формы

Конец формы

Завдання 2. Охарактеризуйте інформаційне суспільство, його цілі та вплив на інформатизацію освіти.

На сучасному етапі відбувається черговий вибух технологічної і мирної соціальної революції – становлення інформаційного суспільства. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології (ІТТ) істотно змінюють не тільки те, як виробляються продукти і послуги, але і те, як проводиться дозвілля, реалізація кожним своїх цивільних прав. Вони мають вирішальний вплив на зміни, які відбуваються в соціальній структурі суспільства, економіці, розвитку інститутів демократії тощо.

Тематика інформаційного суспільства, розвитку світового ринку телекомунікацій, Інтернету не сходить зі сторінок провідних ділових вітчизняних і зарубіжних журналів. Колосальні обсяги інформації, присвячені цій тематиці, доступні зараз й Інтернету. Особливо це стосується висвітлення діяльності міжнародних і національних організацій з розробки і реалізації стратегій інформаційного розвитку. До найбільш цікавих джерел можна віднести Європейську Koміcію Ради Європи, Організацію економічної співпраці розвитку, Всесвітній союз зв’язку, адміністративні органи, відповідальні за побудову «інформаційної магістралі» в США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Франції, Австралії, Японії та інших країнах. Актуальність входження України в інформаційне суспільство поступово усвідомлюється вітчизняним науковим і політичним співтовариством, про що свідчить велика кількість законодавчих актів у сфері інформації.

Сучасна ситуація, що склалася у світі, характеризується такими рисами: становлення інформаційного суспільства в різних країнах є передумовою для еволюційного переходу до наступної стадії розвитку людства, технологічною основою якої є індустрія створення, обробки і передачі інформації.

Державі належить провідна роль у формуванні інформаційного суспільства, що координує діяльність різних суб’єктів суспільства в процесі його становлення, сприяє інтеграції людей в нове інформаційно-технологічне оточення, розвитку галузей інформаційної індустрії, забезпеченню прогресу демократії і дотримання прав особистості в умовах інформаційного суспільства.

Інформаційна взаємодія держави, суспільства і особистості найбільш оптимальна при використанні інформаційних і телекомунікаційних технологій з метою підвищення загальної ефективності діяльності державного механізму, створення інформаційно відкритого суспільства, розвитку інститутів демократії.

Вплив інформаційного суспільства на культуру виявляється в масштабних змінах культури виробництва, бізнесу, організації роботи, дозвілля, споживання. Ці зміни зумовлені швидким процесом об’єктивізації інформації і знань, можливостями їх передачі у вигляді технологій через телекомунікації широким верствам населення, а також виникненням нових видів діяльності, заснованих на використанні знань.

Інформаційне суспільство – це суспільство, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційних технологій та технологій зв’язку.

Інформаційне суспільство, що є результатом впливу і проникнення інформації у всі сфери людського життя, має певні основи свого існування:

- економічні;

- правові;

- технологічні.

Економічними основами інформаційного суспільства є галузі інформаційної індустрії (телекомунікаційна, комп’ютерна, електронна, аудіовізуальна), які переживають процес технологічної конвергенції і корпоративного злиття, розвиваються найбільш швидкими темпами, мають вплив на всі галузі економіки і конкурентоспроможність країн на світовій арені. Відбувається інтенсивний процес формування світової «інформаційної економіки», що укладається в умовах глобалізації інформаційних, інформаційно-технологічних і телекомунікаційних ринків, виникненні світових лідерів інформаційної індустрії, перетворенні «електронної торгівлі» по телекомунікаціях у засіб ведення бізнесу.

Правовими основами інформаційного суспільства є закони і нормативні акти, що регламентують права людини на доступ до інформаційних ресурсів, технологій, телекомунікацій, захист інтелектуальної власності, недоторканність особистого життя, свободу слова, інформаційну безпеку. Інформаційна безпека суспільства і особистості набуває нового статусу із суто технологічної проблеми перетворюючись в соціальну, від вирішення якої залежить стійке функціонування сучасних товариств.

Технологічними основами інформаційного суспільства є телекомунікаційні й інформаційні технології, які стали лідерами технологічного поступу, невід’ємним елементом будь-яких сучасних технологій, сприяють економічному зростанню, створюють умови для вільного обігу в суспільстві великих масивів інформації і знань, спричиняють істотні соціально-економічні перетворення і, зрештою, становлення інформаційного суспільства, через яке також розкри­вається сутність сучасного розвитку конкретного суспіль­ства, країни чи світової цивілізації.

Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільстває:

- формування єдиного інформаційно-комунікаційногопростору країни, як частини світового інформаційного простору, повноправна участь України в процесах інформаційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів;

- становлення і в подальшому домінування в різних сферах перспективних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій;

- створення і розвиток ринку інформації і знань як факторів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів,праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;

- зростання ролі інформаційно-комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва;

- підвищення рівня освіти, науково-технічного і культурного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці;

- створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.

1.       У чому полягає зміст комп’ютерної підготовки викладача, за якими рівнями вона здійснюється?

В умовах сучасного інформаційного суспільства змінюється методика традиційного навчання, яка орієнтується на застосування комп’ютерних технологій та вносить докорінні зміни в стійку динамічну систему "учитель – учень", змінює її на "учитель – комп’ютер – учень", або "учень – комп’ютер – учень", або "учень – комп’ютер". Взаємодія "учень – комп’ютер" виникає, коли педагогічні функції виконує безпосередньо комп’ютер. Нова схема дає ширші можливості. Вчитель перестає бути джерелом інформації. Він виступає посередником, тому педагогічний фахівець має іти до школи з фундаментальними знаннями комп’ютерних технологій. Мета підготовки майбутніх вчителів полягає у формуванні навичок систематичної роботи з комп’ютерною технікою в конкретній предметній галузі, а також умінь навчити школярів навичок роботи з персональним комп’ютером.

   Для вчителя важливо знати, де і як знайти потрібне джерело інформації, як відсіювати з великого потоку потрібну та достовірну, аналізувати, на основі отриманих і наявних знань вміло обробити та подати в доступній формі інформацію відповідно до вікових та психологічних особливостей учнів. Тому незамінним помічником для педагога стають комп’ютерні технології як інструмент покращення педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі.

   Застосування комп’ютерних технологій змінює функції викладача щодо організації навчального процесу, активізації класу, налагодження робочих місць, проведення інструктажу, індивідуального підходу до учнів, підготовки до використання комп’ютерних технологій.

   Комп’ютерну грамотність на сьогоднішній день слід розглядати як критерій загальної професійної підготовки майбутнього вчителя, який повинен володіти основними поняттями та термінами інформатики, розуміти будову і принципи роботи комп’ютерної системи, використовувати операційні системи, вдосконалювати навички практичного використання програмного забезпечення.

2.       Які дидактичні умови лежать в основі підготовки педагогічних кадрів до роботи в ЄІОС?

Для підготовки педагогів все частіше застосовуються такі інноваційні ІКТ навчання як: експрес-контроль одержаних знань, окремі елементи «мозкової атаки», комп’ютерні інтерактивні ділові та рольові ігри, комп’ютерні програми, мультимедійна техніка, інтерактивні комплекси: моделюючі, мультимедійні, навчально-дистанційні, розрахункові, програмні.

Особливої уваги потребує розгляд, розроблення та впровадження в навчальний процес електронних матеріалів, які створені у вигляді динамічних анімацій, моделей, їхнє узгодження з традиційними технологіями та методами навчання, здійснення інтерактивного навчання.

3.       Схарактеризуйте створення автоматизованої системи управління закладом.

Єдине інформаційно-освітнє середовище  – це інтегроване середовище інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні системи і програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил їхньої підтримки, адміністрування і використання, що забезпечують єдині технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування.

Інформаційне освітнє середовище реалізується з використанням Веб-технологій та відповідає вимозі відкритості. Централізація методичного та програмного забезпечення, з одного боку, широкий доступ до представлених знань за допомогою корпоративних засобів комунікації, з іншого боку, – дозволяють оперативно оновлювати і розв’язувати поставлені завдання, наповнювати зміст навчального середовища відповідно до нових знань і технологій.

Створення та постійне оновлення ЄІОС інтегрує накопичені у ВНЗ науково-методичні напрацювання, кадровий потенціал, інформаційні ресурси і технології, наявну інформаційно-комунікаційну інфраструктуру та організаційні структури системи освіти (рис. 1.1.1).

 Підтримка навчального процесу такими технологіями формує в студентів навички роботи в мережі, внаслідок чого розвивається їхнє творче мислення, вміння та навички.

Отже, ЄІОС є відображення освітнього простору ВНЗ, що є одночасно робочим середовищем студента і викладача. Воно дозволяє спрямовувати студента на співпрацю, розвивати такі якості особистості, як організованість, дисциплінованість, уміння планувати свою діяльність. Можливості ЄІОС забезпечують реалізацію необхідних умов для формування самостійності, потреби в постійній самоосвіті. Це покладене в основу успішності та потреби випускників на сучасному ринку праці.

4.       У чому полягає необхідність модернізації освіти?

Невід’ємною і важливою частиною цих процесів є комп’ютеризація освіти. Нині в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов’язаними з унесенням коректив у зміст технологій навчання, які мають бути адекватними сучасним технічним можливостям та сприяти гармонійному входженню людини в інформаційне суспільство. Головна умова успіху інформатизації освіти – це нова позиція вчителя (знання прийомів роботи з новою комп’ютерною технікою й уміння ефективно використовувати ці знання для вирішення педагогічних завдань).

Однією з необхідних умов успішної реалізації модернізації освіти на сучасному етапі є формування єдиного інформаційного освітнього середовища на всіх рівнях із забезпеченням їх інтеграції.Первинного значення в цьому процесі набуває створення єдиного ІОС в кожній освітній установі.

Інформатизація в навчальному закладі потребує не лише встановлення в ньому персональних комп’ютерів і навчання комп’ютерної грамотності – вона не відбуватиметься без перебудови всього процесу навчання на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій, діяльності студентів, учнів і викладачів в умовах доступу до безмежного світу інформації.

Створення єдиного освітнього інформаційного середовища сприяє розвитку навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиває здібності студентів (учнів), задовольняє їхнім потребам і готує до майбутнього самостійного життя.

5.       Чим зумовлена необхідність створення та використання інформаційного освітнього середовища?

Однією з необхідних умов успішної реалізації модернізації освіти на сучасному етапі є формування єдиного інформаційного освітнього середовища на всіх рівнях із забезпеченням їх інтеграції.

Первинного значення в цьому процесі набуває створення єдиного ІОС в кожній освітній установі.

Створення єдиного освітнього інформаційного середовища сприяє розвитку навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиває здібності студентів (учнів), задовольняє їхнім потребам і готує до майбутнього самостійного життя.

Які саме можливості відкриваються перед навчальним закладом, якщо в ньому організований єдиний освітній навчальний простір:

1)           керівництву навчального закладу це дозволить:

−    створити єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу;

−    організувати розумний і раціональний документообіг в межах однієї установи, впровадити інформаційно-комунікаційні технології управління навчальним закладом;

−    впровадити систему збирання, переробки інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу;

−    здійснити розгорнутий моніторинг навчальної діяльності закладу;

−    створити електронні бази даних педагогічних кадрів;

−    створити електронні бази даних студентського колективу;

−    підтримувати сайт навчального закладу, Веб-сторінки навчальних проектів;

−    розширити інформаційну взаємодію з іншими навчальними закладами;

−    розвинути контакти соціального партнерства з іншими навчальними закладами;

2)           педагогічним працівникам це дозволить:

−    організувати доступ до всієї нормативно-правової бази документів;

−    використовувати програмне середовище, що формує інформаційний простір навчального закладу;

−    здійснювати самостійне навчання;

−    підвищувати кваліфікацію, брати участь у професійних об’єднаннях, семінарах, вебінарах, майстер-класах та ін.

−    упроваджувати інформаційно-комунікаційні технології і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання;

−    створювати Інтернет-заняття, інтегровані уроки;

−    розробляти і використовувати власне програмне забезпечення і цифрові освітні ресурси, формувати, використовувати медіатеки і т. ін.

3)     студентам навчального закладу це дозволить:

−    використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти;

−    використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;

−    застосовувати тренувальне тестування;

−    брати участь в Інтернет конкурсах і олімпіадах;

−    обговорювати актуальні проблеми на форумі, в Skype, на сайті навчального закладу;

−    інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти;

−    навчитися працювати з інформацією, представленою в різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення, доповіді на задану тему, складати план і т. ін.

−    брати участь у телекомунікаційних проектах.

Єдиний інформаційний освітній простір навчального закладу – це система, в якій задіяні на інформаційному рівні та пов’язані між собою всі учасники навчально-виховного процесу: адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки. Практично всі учасники навчально-виховного процесу об’єднані між собою відповідними інформаційними потоками.

6.       Схарактеризуйте зміст і характеристику компонентів інформаційного середовища.

Інформаційне освітнє середовище – сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.

Організація широкого доступу до необхідних управлінських і навчальних ресурсів сприяє кооперації різноманітних підструктур навчальних закладів, методичних комісій зі створення, розширення та наповнення ІОС. Розробка навчальних матеріалів нового покоління створює можливість широкого представлення, обговорення та використання матеріалів у мережі.

Створення ІОС передбачає наявність і функціонування інформаційних освітніх середовищ навчальних закладів на основі сучасних інформаційних технологій, систем і засобів навчання.

У межах ІОС є можливим:

− інтеграція наявних інформаційних ресурсів і на цій основі відпрацювання єдиної політики найбільш раціонального використання інформаційних засобів, розв’язання проблеми підготовки педагогічних управлінських кадрів системи освіти до впровадження ІКТ у професійну діяльність;

− оптимальне, раціональне використання всіх видів ресурсів, включаючи матеріальні та інформаційні;

− розв’язання актуальної для системи освіти проблеми – проблеми інформаційного забезпечення;

− узагальнення і розповсюдження кращого педагогічного досвіду та нових освітніх технологій;

− удосконалення механізмів управління системою неперервної освіти.

7.       Які інструменти навчальної діяльності використовуються в ІОС?

Важливим інструментом створення єдиного ІОС є впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Для цього у вищих навчальних закладах проводиться моніторинг їхнього ефективного використання за такими критеріями:

− завантаженість комп’ютерних аудиторій;

− готовність педагогічних кадрів у галузі інформаційних технологій;

− використання можливостей корпоративної мережі в навчальному процесу та управлінській діяльності.

За результатами моніторингу було виявлено такі проблеми:

− педагоги не готові до активного використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

− підструктури навчальних закладів мають різний рівень готовності до впровадження інформаційних технологій.

8.       У чому полягають можливості використання ІОС в навчальному процесі, його складові?

В процесі побудови ІОС виокремимо наступні складові:

− змістовна;

− організаційна;

− технологічна.

До змістовної складової відносимо:

1. Інформаційні масиви, що мають спрямовану навчальну та методичну підтримку навчального процесу.

2. Інформаційні масиви, що спрямовані на самоосвіту всіх користувачів системи інформаційного забезпечення.

3. Інформаційні масиви, що забезпечують правомірність, якість та своєчасність прийняття управлінських рішень та проведення моніторингових досліджень.

До організаційної складової відносяться:

1. Єдина система інформаційного забезпечення діяльності, що передбачає функціонування єдиного банку даних навчальної інформації, що забезпечує зберігання та підтримку інформаційних фондів.

2. Підрозділи, які виконують роль структуроутворюючих елементів, що забезпечують формування ІОС.

3. Режими інформаційного обслуговування учасників навчального процесу.

4. Система інформаційного маркетингу, що передбачає: вивчення наявного попиту на навчальну інформацію:

− виявлення потреб у видах інформаційних послуг;

− визначення потенційного попиту на послуги та види навчальної інформації;

− знаходження оптимальних механізмів розповсюдження освітньої інформації та реклами.

До технологічної складової відносяться:

1. Система засобів, що забезпечує проведення робіт з усіма видами навчальної інформації, яка включає механізми її обробки, збереження, оперативного пошуку та тиражування.

2. Розгорнута система засобів масової інформації.

3. Система, що забезпечує введення в експлуатацію, сервісне обслуговування, ремонт і модифікацію використаних у роботі з освітньою інформацією технічних засобів.

У сучасних економічних умовах навчальні заклади не завжди мають можливість придбати дороге комунікаційне обладнання, а тому локальні мережі проектуються та створюються за найбільш доступною технічною схемою, поетапно.

Наприклад, у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського в результаті топологічного розвитку мережа досягла певної технічної межі. Так, від однієї ланки до іншої в окремих локальних групах містяться 2-3 комутатори. Інформаційні ресурси нашої корпоративної мережі представлені сервером Інтранет (WWW, телеконференції), бібліотечним сервером, сервером електронної пошти, файловим сервером і сервером віддаленого доступу.

Які саме можливості відкриваються перед навчальним закладом, якщо в ньому організований єдиний освітній навчальний простір:

1) керівництву навчального закладу це дозволить:

−    створити єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу;

−    організувати розумний і раціональний документообіг в межах однієї установи, впровадити інформаційно-комунікаційні технології управління навчальним закладом;

−    впровадити систему збирання, переробки інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу;

−    здійснити розгорнутий моніторинг навчальної діяльності закладу;

−    створити електронні бази даних педагогічних кадрів;

−    створити електронні бази даних студентського колективу;

−    підтримувати сайт навчального закладу, Веб-сторінки навчальних проектів;

−    розширити інформаційну взаємодію з іншими навчальними закладами;

−    розвинути контакти соціального партнерства з іншими навчальними закладами;

2) педагогічним працівникам це дозволить:

−    організувати доступ до всієї нормативно-правової бази документів;

−    використовувати програмне середовище, що формує інформаційний простір навчального закладу;

−    здійснювати самостійне навчання;

−    підвищувати кваліфікацію, брати участь у професійних об’єднаннях, семінарах, вебінарах, майстер-класах та ін.

−    упроваджувати інформаційно-комунікаційні технології і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання;

−    створювати Інтернет-заняття, інтегровані уроки;

−    розробляти і використовувати власне програмне забезпечення і цифрові освітні ресурси, формувати, використовувати медіатеки і т. ін.

3) студентам навчального закладу це дозволить:

−    використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти;

−    використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;

−    застосовувати тренувальне тестування;

−    брати участь в Інтернет конкурсах і олімпіадах;

−    обговорювати актуальні проблеми на форумі, в Skype, на сайті навчального закладу;

−    інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти;

−    навчитися працювати з інформацією, представленою в різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення, доповіді на задану тему, складати план і т. ін.

−    брати участь у телекомунікаційних проектах.

9.       Схарактеризувати процес інформатизації освіти та які питання він вирішує.

Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також сучасні соціально-економічні процеси вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави, а особливо в освіті. Інформатизація освіти як складова частина цього процесу є системою методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою накопичення, обробки, зберігання, розповсюдження та використання інформації в інтересах її споживачів. Можна виділити такі цілі інформатизації суспільства:

− підвищення якості освіти через впровадження та використання сучасних ІКТ у навчальний процес;

− забезпечення доступу до знань та даних для кожного члена суспільства;

− розвиток інтелектуальних і творчих здібностей на базі індивідуалізації освіти;

− забезпечення випереджального навчання фахівців.

Застосування комп’ютерних технологій у навчанні є необхідною умовою досягнення цілей інформатизації освіти. В даний час пріоритетом для розвитку системи освіти є впровадження сучасних ІКТ, котрі забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості студентів щодо сприйняття складної інформації. Впровадження ІКТ здійснюється шляхом створення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності в залежності від конкретних потреб, використання можливостей ІКТ, впровадження гнучких технологій дистанційної освіти, видання електронних підручників тощо. Держава всебічно підтримує використання комп’ютерних технологій у системі оцінки знань, дистанційної освіти, сприяє забезпеченню навчальних закладів комп’ютерами, побудові міжвузівських інформаційно-освітніх мереж і т. ін.

Єдине інформаційне освітнє середовище (ЄІОС) поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення та мережних технологій, включаючи електронну пошту, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відео конференції, записи аудіо та відео, та широке коло навчальних інструментів, що базуються на використанні Веб-технологій.

Мета створення єдиного ІОС у навчальних закладах – формування успішної інтелектуальної і творчої розвиненої особистості, яка володіє високою інформаційною культурою.

10.  Що дає e-learning у підвищенні кваліфікації викладачів, які його переваги?

Е-learning має низку переваг для підвищення кваліфікації викладачів, включаючи:

− доступність у будь-який час; нинішні або майбутні викладачі можуть оцінювати освітні ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, будь-то ранок, пізня ніч або вихідні дні;

− доступність у будь-якому місці; студенти можуть спілкуватися з іншими або використовувати ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, з місця, де є комп’ютер, підключений до Інтернет або при наявності бездротового Інтернет;

− співпраця і мережеві співтовариства; е-learning може служити каталізатором (або важелем) процесів трансформації традиційної парадигми викладання і навчання; поєднання е-learning з традиційними методами може сприяти формуванню багатшого та інтерактивнішого середовища навчання.

Усе вище зазначене вимагає збільшення інвестицій в неперервну професійну підготовку педагогів з метою допомоги їм в опануванні технології е-learning. Проте, використання е-learning як інструменту розвитку освіти висуває важливі питання перед Урядом і науковими установами, які мають справу з політикою, фінансуванням, практикою викладання, дослідженнями, технічної інфраструктури і підтримки.

11.  Які проблеми висуває використання e-learning?

Е-learning має низку переваг для підвищення кваліфікації викладачів, включаючи:

− доступність у будь-який час; нинішні або майбутні викладачі можуть оцінювати освітні ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, будь-то ранок, пізня ніч або вихідні дні;

− доступність у будь-якому місці; студенти можуть спілкуватися з іншими або використовувати ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, з місця, де є комп’ютер, підключений до Інтернет або при наявності бездротового Інтернет;

− співпраця і мережеві співтовариства; е-learning може служити каталізатором (або важелем) процесів трансформації традиційної парадигми викладання і навчання; поєднання е-learning з традиційними методами може сприяти формуванню багатшого та інтерактивнішого середовища навчання.

Усе вище зазначене вимагає збільшення інвестицій в неперервну професійну підготовку педагогів з метою допомоги їм в опануванні технології е-learning. Проте, використання е-learning як інструменту розвитку освіти висуває важливі питання перед Урядом і науковими установами, які мають справу з політикою, фінансуванням, практикою викладання, дослідженнями, технічної інфраструктури і підтримки.

Актуальним є питання самостійного навчання студентів, котре можна здійснювати за технологією e-learning.

Гасло «від навчання – до самонавчання» стало проблемою багатьох наукових досліджень і праць, оскільки наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. у цієї тенденції намітилися свої об’єктивні передумови, пов’язані зі впровадженням інформаційних технологій у всі сфери життєдіяльності людини, де основним видом діяльності є робота з інформацією «один на один», перш за все, шляхом самонавчання.

Нині актуальним є завдання формування потреби в знаннях і створення відповідних умов для саморозвитку, коли в людині постійно підтримується потреба навчатися, підвищувати свої знання.

12.  Які існують та використовуються моделі змішаного навчання, у чому полягають їх переваги та недоліки?

Змішане навчання включає спільне використання Мережі і стандартного навчання в аудиторіях; у такому комбінованому освітньому середовищі викладачі та студенти використовують он-лайнові ресурси і інструментарій, а також зустрічаються особисто в університеті в рамках одного курсу або програми; змішане навчання може включати такі типи діяльності:

−    включення Веб-ресурсів та інструментів в освітню програму;

−    розробка і публікація Веб-сторінок для певної групи;

−    використання он-лайнових форумів, дискусій і спільної діяльності.

Як свідчить дослідження щодо впровадження змішаного навчання, яке здійснюється у поєднанні традиційних технологій з дистанційним навчанням, то це дає гарні результати. Змішане навчання можна здійснювати за такими моделями:

Перша модель

1.  Навчання здійснюється за схемою:

ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ)

− ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);

− очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми);

− самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).

Друга модель

2.  Тренінг в навчальній аудиторії → самостійне вивчення на основі ІКТ → очна сесія

Розглянемо відповідні складові:

− під час проведення тренінгу в навчальній аудиторії здійснюється відпрацювання певних ситуацій, які використовуються викладачем або виконуються практичні завдання, семінари, ділові ігри та інше.

− подальше навчання здійснюється самостійно в режимі он-лайн на більш високому та широкому обсязі навчального матеріалу, виконанні практичних завдань, а також здійснюється спілкування з викладачем, консультантом, студентом.

У наведених схемах змішаного навчання здійснюється поєднання самостійного та аудиторного навчання, що дає можливість кожному проявити себе відповідно до тих можливостей, якими він володіє.

Змішаний курс за обсягом навчального матеріалу значно більший у порівнянні з обсягом навчального матеріалу за традиційною формою навчання. Кожний учень або студент має можливість навчатися за власною траєкторією у будь-який зручний час. Використання електронних навчальних курсів сприяє зменшенню прогалин у знаннях, можливість одержувати додаткову інформацію для підвищення свого фахового рівня, відпрацювання пропущених занять та ін.

Головною перевагою другої моделі здійснення змішаного навчання є можливість практичного виконання або відпрацювання практичних ситуацій, здійснення повторення та узагальнення навчального матеріалу, спілкування з колегами після завершення навчання. У випадку, коли після завершення навчання виникають певні труднощі, кожний має змогу одержати додаткову консультацію у колег або викладача.

13.  Які питання, проблеми необхідно вирішити для ефективного використання e-learning в навчальному процесі ВНЗ?

За результатами моніторингу було виявлено такі проблеми:

−    педагоги не готові до активного використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

−    підструктури навчальних закладів мають різний рівень готовності до впровадження інформаційних технологій. Зрозуміло, що без вирішення цих проблем неможливо якісно сформувати ІОС.

Для цього, на нашу думку, необхідно розв’язати наступні завдання:

1.            Удосконалити модель ІОС навчального закладу.

2.            Створити умови для активного використання сучасних інформаційних технологій у педагогічному процесі.

3.            Надати педагогам можливість вивчення нових інформаційних технологій.

4.            Забезпечити доступ до освітніх ресурсів і обміну інформацією для здійснення контактів і участі в проектах.

5.            Надати можливість створення та публікації в електронному вигляді навчальних і методичних матеріалів.

14.  Схарактеризуйте структуру електронного навчального засобу, вимоги до нього.

Основними компонентами ЕНМК є:

1.  Програма-навігатор, що виконує організаційні та сервісні функції (реєстрація студента, довідкова інформація з дисципліни, котра вивчається, відстеження траєкторії навчання студента, фіксування результатів навчання).

2.  Електронний навчальний посібник, який становить набір взаємопов’язаних HTML документів, що об’єднані в єдину логічну структуру, котра включає текст, статичні та динамічні зображення, елементи меню і навігації.

3.  Автоматизований лабораторний практикум.

4.  Система тестування та контролю.

Найбільш повним вважається ЕНМК, що містить:

−    анотацію до курсу, в якій наводиться коротка характеристика ЕНМК, його переваги, для кого він призначений;

−    робочу програму, що сформована на основі Державного стандарту з професії (спеціальності), типової програми з даної дисципліни;

−    керівництво щодо вивчення дисципліни (методичні вказівки для викладача, студента, учня), яке включає вказівки для самостійного вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань; вказівки з технології вивчення навчального матеріалу на певному рівні, послідовності використання всього навчально-методичного комплексу, навчальних модулів, блоків, навчальних одиниць;

−    навчальний посібник містить виклад навчального матеріалу (теоретичного, практичного) відповідної дисципліни, що відповідає робочій програмі та структуруванню на методичні дози (модулі, блоки, начальні одиниці);

−    практикум, що використовується для формування вмінь та навичок на основі застосування теоретичних знань, які застосовуються під час розв’язування практичних завдань;

−    тести або тестуючі системи, які використовуються для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу на початковому, проміжному та підсумковому етапах;

−    довідник, котрий містить відповідні матеріали, таблиці, визначення, глосарій з дисципліни;

−    електронна бібліотека курсу, що містить підручники та посібники, які доповнені аудіо-відеоматеріалами, освітніми Інтернет-ресурсами тощо;

−    центральна частина ЕНМК - навчальний посібник, який може виконувати функції підручника і електронного тренажеру. Він має модульну структуру. Зв’язок між модулями здійснюється за допомогою гіперпосилань. Доступ до розділів і тем реалізується за допомогою інструменту «Зміст», який представляє всі теми курсу у вигляді ієрархічної структури.

Навчальний посібник включає:

−    анотацію або вступ;

−    теоретичний матеріал;

−    практикум для формування вмінь та навичок, в якому представлені покрокові розв’язки типових задач з вивченої теми;

−    методичні рекомендації до вивчення курсу;

−    тематику рефератів, курсових робіт;

−    словник термінів;

−    додатки;

−    рекомендовану літературу.

15.  У чому полягає відмінність Веб 1.0 від Веб 2.0?

Розвиток мережі Інтернет, в якій здійснюється пошук, збереження та використання інформації, котра дозволяє спільно працювати, здійснювати обмін інформацією, відкриває нові можливості вдосконалення навчального процесу. Назва сервісів Веб 1.0 з’явилася після виникнення сервісів Веб 2.0. Веб 1.0 має певну лінійність у зв’язку з тим, що структура перехресних посилань зі сторінки на сторінку, із сайту на сайт створюється вручну в більшості з метою навігації та пошукової оптимізації та має певні обмеження в здійсненні інтерактивного взаємозв’язку.

Нині мережа Інтернет дозволяє вирішувати питання колективного навчання, групової взаємодії та обміну інформацією.

Сервіс Веб 1.0, що сформувався в 90-ті роки ХХ сторіччя, мав якісний стрибок – перехід від простого розміщення документів у вигляді файлів до створення сайтів на основі програмного забезпечення і баз даних. Своєї межі цей сервіс досяг приблизно в 2005 р., починаючи з 2005 р. появився сервіс Веб 2.0.

Веб-технології другого покоління стали каталізатором революційних змін у способах взаємодії людей з мережею Інтернет. Багато окремих програм для зв’язку користувача з ресурсами мережі, що реалізуються через єдині стандарти, самі стали мережевою програмною платформою. Колишній Інтернет досі переважно є «мережею читачів», а нині трансформується в «мережу письменників». Завдяки інструментарію Веб 2.0 кожен користувач одержує можливість стати творцем, а не пасивним споживачем інформації в мережі.

Соціальні сервіси Веб 2.0 – це сучасні засоби, що підтримують мимовільний шлях розвитку спільнот, коли вони не створюються за вказівкою згори, а складаються знизу-вгору з незначних зусиль безлічі формально незалежних учасників.

Отже, соціальні сервіси Веб 2.0 це сучасні засоби, мережеве програмне забезпечення, що підтримує групові взаємодії абсолютно нового характеру. Ці групові дії включають персональні дії учасників і комунікації учасників між собою; записи думок, замітки і анотування чужих текстів (Живий журнал, «блог» або «ВІКІ-ВІКІ»); розміщення посилань на Інтернет-ресурси та їх рейтингування («Делішес»); розміщення фотографій («Флікр»); розміщення книг («Скрібд»); відеосервіси (Ютюб, «відеоблог»); компіляція на одній сторінці з різних Інтернет-сервісів; географічні сервіси («Земля Гугл», «Вікіманія»)

16.  Схарактеризуйте сервіси: Флікр, Делішес, енциклопедія ВікіВікі.

Flickr — веб-сайт для розміщення фотографій та відеоматеріалів, їх перегляду, обговорення, оцінки та архівування. Flickr популярний завдяки зручній та простій системі завантаження та пошуку фотографій. Дозволяє спілкуватися та створювати тематичні групи, соціальні мережі.

Делішес – засіб збереження закладок на веб-сторінках. Студенти, які зареєструвалися в сервісі колективного збереження закладок, мандруючи мережею Інтернет, мають змогу залишити в системі посилання на веб-сторінках, що їх цікавлять з курсу, котрий вивчається. Виконується це так, як із звичайними закладками на власних комп’ютерах. У цих випадках посилання можна додавати з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет. Кожна закладка має бути позначена одним або декількома темами або мітками-категоріями. Теми можуть бути сформовані у вигляді списку. Особливо корисна ця технологія для студентів, які виконують курсові роботи, проекти, коли кожний студент за своєю темою здійснював пошук інформації в мережі, досліджував проблему, ставив свою адресу та коментарі на ресурсі «Делішес». Таким чином, студенти спільно формують єдиний інформаційний вузол з комплексної теми проекту.

ВікіВікі  (WikiWiki) – соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати посилання на нові статті). Різні варіанти програмного забезпечення Вікі (вікідвіжки) дозволяють завантажувати на сайти зображення, файли, що містять текстову інформацію, відеофрагменти, звукові файли і т. ін.

17.  Яким чином технології Веб 2.0 використовуються в навчальному процесі ВНЗ?

Використання Веб 2.0 у навчальному процесі змінює розуміння користувача мережі: від читача до творця, розповсюджувача колективного спілкування до творця. Активний розвиток соціальних мереж сприяє залученню людей різного віку, фаху, відкритої передачі власних знань, їхнє отримання через інструмент спільної роботи, збереження знань за рахунок постійного моніторингу відкритих ресурсів, зручне та приємне використання простих інструментів, одержання неформальних знань на основі яких будуються висновки.

З метою успішного впровадження та здійснення електронного навчання необхідно правильно вибрати програмне забезпечення, яке відповідає конкретним вимогам, котрі, в свою чергу, визначаються потребами користувача викладача, адміністратора, який повинен контролювати процес і результати навчання.

18.  Характеристика мобільного навчання та можливості його використання в навчальному процесі.

Виділимо функціональні можливості стільникового або мобільного зв’язку, що використовуються в навчанні:

- голосовий зв’язок;- sms (shoht Message Service) – обмін коротенькими повідомленнями;- mms (Multimedia Messaging Service) дозволяє добавляти у повідомлення звук і зображення;- Instant Massager – система обміну життєвими повідомленнями;- модем і доступ в Інтернет;- WAР-браузер;

- зв’язок із комп’ютером або іншим пристроєм за допомогою кабелю інфрачервоного порту або Bluetooth;

- засоби роботи з електронною поштою;- підтримка змінних карт флеш – пам’яті;- календар;- секундомір;

- підтримка Jawa;- МР 3 – плеєр;- диктофон;- цифровий фотоапарат, цифрова відеокамера.

Зупинимося на деяких прикладах використання сервісів мобільного зв’язку:

1. Введення SMS – щоденників, дає можливість батькам отримувати інформацію успішності їхньої дитини з електронного журналу навчального закладу.

2. SMS – референдуми з актуальних питань.

3. SMS – перекладачі, довідники, (ця послуга досить вартісна для пересічних громадян).

4. Дистанційне листування, консультування. Розглядаючи не голосове спілкування, слід зазначити важливість якісної вбудованої програми та її сервісу. Відзначимо програми:Colibry та Mailman;

Colibry для спілкування в мережі Jabber;

Mailman – поштовий клієнт;

Mobispine – програма для спілкування, створює власні спільноти;

Mobicg та Jimm (мобільні ІСQ) клієнти.

Широкі можливості для використання глобальної мережі Інтернет відкриває підключення мобільних телефонів до неї у різних варіаціях (Інтернет, I-mode, WAP – Інтернет).

Можливість безпосереднього виходу в Інтернет за допомогою мобільного телефону або використання його як модему, що приєднаний до персонального комп’ютера, ноутбука, нетбука, кишенькового комп’ютера, або іншого пристрою за допомогою дротового або бездротового зв’язку розширює можливості інформатизації освіти, розвитку інформаційної культури.

Ураховуючи той факт, що кількість мобільних телефонів і комунікаторів приблизно в три рази більше, ніж кількість персональних комп’ютерів, не використати такий потенціал мобільних технологій в навчанні – не можливо.

Mobile learning (m-learning) – це передача знань на мобільний пристрій з використанням WAP або GPRS технологій.

Мета m-learning – зробити процес навчання гнучким, доступним і персоналізованим.

Головний принцип мобільного навчання – навчання в будь-якому місті, в будь-який зручний час.

На основі аналізу технічних можливостей сучасного мобільного та програмного забезпечення здійснено класифікацію засобів, які можуть застосовуватися у технологіях m-learning. Найбільш доцільним є використання мобільних електронних книг, електронних словників, довідників та інших засобів, створених на базі wap – та Java – технологій.

19.  У чому полягають переваги та недоліки використання m-learning у навчальному процесі ВНЗ?

Mobile learning (m-learning) – це передача знань на мобільний пристрій з використанням WAP або GPRS технологій.

Мета m-learning – зробити процес навчання гнучким, доступним і персоналізованим.

Головний принцип мобільного навчання – навчання в будь-якому місті, в будь-який зручний час.

Переваги:

1. Значна можливість доступу – студенти, учні одержують можливість доступу через Інтернет до електронних курсів з любого місця, де є вихід у глобальну інформаційну мережу.

2. Гнучкість навчання – тривалість, послідовність вивчення навчального матеріалу, можливість самостійного вибору відповідно до власних можливостей та потреб.

3. Здійснення навчання на робочому місці, вдома, в дорозі з використанням мобільного Інтернет.

4. Навчання, консультування на основі використання мобільних пристроїв суттєво розширює можливості навчання, надає можливість одержання додаткових освітніх послуг. Перед тими, хто навчається, відкривається можливість самостійно планувати, здійснювати навчання за власною траєкторією, в будь-який час одержати доступ до навчальних матеріалів, можливість одержання необхідної консультації, відповіді на поточні запитання.

5. Ефективність навчання за цією методикою будується на підставі використання трьох видів пам’яті: зорової, слухової та моторної. Враховуючи те, що в процесі запам’ятовування у людини домінує лише один вид пам’яті, використання трьох видів дозволяє налаштувати навчальний матеріал на індивідуального користувача.

6. Система мобільного навчання може бути використана в навчальному процесі будь-якого освітнього навчального закладу, враховуючи той факт що у більшості молоді мобільні пристрої користуються величезною популярністю, дозволяють значно економити час, продуктивно вивчати необхідні технології, можливість швидкого доступу до інформації, постійно підвищувати власну кваліфікацію, якість виконання робіт, підтримувати професійну працездатність.

Недоліки:

1. Висока вартість обладнання.

2. Малий розмір екрану, обмеженість клавіатури.

3. Створення інтерактивних програмно – педагогічних продуктів, їхнє методичне забезпечення.

20.  У чому полягає віртуальне та комп’ютерне моделювання?

Віртуальне моделювання – моделювання, в якому живі люди керують віртуальними системами. Віртуальні тренажери надають користувачу центральну роль для відпрацювання навичок управління пристроями, прийняття рішень або навичок роботи у складі колективу.

Віртуальне моделювання характеризується:

наявністю різних рівнів реалістичності;

використанням для відпрацювання навичок прийняття рішення та роботи у складі колективу (екіпажу).

Негативні сторони:

дозволяють проводити навчання, які вимагають залучення великих коштів або високий рівень ризику;

потребують побудови приміщень, інфраструктури, утримання персоналу;

ненатуральність;

не завжди мають потрібну точність.

Надзвичайна значущість комп’ютерного моделювання полягає в тому, що воно дає можливість:

досліджувати об’єкти чи явища, які неможливо, дорого або небезпечно відтворювати в реальних умовах;

здійснювати пошук рішень, які потребують складних, численних або трудомістких розрахунків;

уникати можливих шкідливих чи руйнівних наслідків проведення натурних випробувань;

економити матеріальні ресурси;

зберігати екологічні умови існування людини.

За допомогою комп’ютерного моделювання встановлюються причини технічних чи природних катастроф, що сталися, прогнозуються зміни клімату нашої планети чи її можливі зустрічі з іншими космічними об’єктами, здійснюється проектування споруд, досліджуються соціальні процеси, вирішується безліч наукових, технічних, економічних та інших проблем.

Комп'ютерне моделювання – це моделювання об'єктів, процесів, явищ засобами спеціальних комп'ютерних програм: графічних редакторів, анімаційних редакторів, табличних процесорів, програм для створення баз даних, спеціальних комп'ютерних тренажерів-симуляторів, віртуальних лабораторій . На диску є відеосюжет, що демонструє досвід у віртуальній хімічній лабораторії. Симулятори (імітаторы) – це програмні й апаратні засоби, що створюють враження реальності, що імітують керування яким-небудь транспортним засобом, апаратом, приладом, відтворюючи частину реальних явищ та властивостей у віртуальному середовищі. Як приклад симулятора можна приріст вважати комп'ютерні ігри-симулятори, навчальні тренажери для моряків, пілотів, космонавтів, віртуальну модель електронного мікроскопа  або діючу модель шифрувальної машини Енігма .

21.  Яким чином використовується комп’ютерне моделювання в навчальному процесі ВНЗ?

Застосування комп‘ютерного моделювання з метою підвищення ефективності навчального процесу є цілком обґрунтованим – модель об‘єкту чи процесу, чи системи завжди є простішою для розуміння, ніж реальний об‘єкт; інструментальні засоби моделювання надають можливостей детального вивчення моделей, багаторазового повторення експериментів (що далеко не завжди можливо здійснити використовуючи реальні об‘єкти); за допомогою комп‘ютерних засобів можна промоделювати ті процеси, які в реальному житті побачити неможливо.

В той же час застосування комп‘ютерних моделей в навчальному процесі має відповідати навчальним цілям, доповнювати та покращувати розуміння навчального матеріалу. Враховуючи думки психологів і педагогів – комп‘ютерні моделі мають бути інтерактивними, динамічними, подієвими, і ще раз, відповідати навчальним цілям.

Застосування комп‘ютерного моделювання з метою покращення навчального процесу, зокрема, з планування і аналізу експерименту, є виправданим – підвищується наочність навчального процесу, відбувається наближення до реальних умов науково-експериментальної діяльності дослідників (з хімії, хімічної технології, фізики, соціології тощо), за рахунок чого досягається глибше розуміння навчального матеріалу, підвищується пізнавальна активність студентів, рівень їхньої самостійності

22.  Схарактеризуйте: інтерактивний навчальний комплекс, віртуальну лабораторну роботу, інтерактивний плакат.

               1. Нині є доволі значна кількість електронних навчальних посібників, електронних навчально-методичних комплексів з різних дисциплін, курсів, які розміщені на сайтах навчальних закладів у мережі Інтернет, локальних мережах, а також на електронних носіях.

Розгляньмо особливості і переваги таких комплексів. Навчально-методичний комплекс – сукупність всіх навчально-методичних документів, в яких дається опис майбутнього навчально-виховного процесу.

Інакше кажучи, навчально-методичний комплекс (НМК) – це певна, чітко визначена сукупність навчально-методичних документів, що становлять модель освітнього процесу, яку згодом реалізують на практиці.

             2. Плакати містять інтерактивні рисунки, формули, відеофрагменти, фотоматеріали, біографії вчених, коментарі до текстів. Можливість робити «від руки» нотатки, написи та малюнки на навчальному матеріалі значно допомагає засвоєнню навчального матеріалу на практиці.

Нині набуває поширення розроблення та використання віртуальних лабораторних робіт з природничо-математичних і технічних дисциплін, у вивченні яких набули широкого використання досліди, демонстрації, експерименти та ін. Тому віртуальні лабораторні роботи можна розглядати як своєрідний аналог або можлива заміна лабораторного обладнання предметних кабінетів, котре дозволяє повністю здійснювати моделювання об’єктів, явищ та ін.

              3. Використання інтерактивних плакатів надає можливість забезпечити високу наочність, доступність навчального матеріалу, якісний його виклад і засвоєння.

Плакати містять інтерактивні рисунки, формули, відеофрагменти, фотоматеріали, біографії вчених, коментарі до текстів. Можливість робити «від руки» нотатки, написи та малюнки на навчальному матеріалі значно допомагає засвоєнню навчального матеріалу на практиці.